Показ дописів із міткою Книги. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Книги. Показати всі дописи

понеділок, 18 листопада 2013 р.

Nota bene. Сіддхартха

Перечитала вчора "Сіддхартху" і мені стало добре і легко на душі, ніби то я почула ту річку...


Так именно повиноваться - не приказу жизни, а  внутреннему  голосу,  быть  всегда готовым идти на  его призыв - вот что хорошо и необходимо; ничто иное не является необходимым.

****
Нет,  и  мир  мыслей  принадлежит еще потустороннему, и нет никакой пользы  убивать случайное  "Я"  чувств,  чтобы взамен усиленно  питать случайное  "Я"  мыслей  и приобретаемого  от  других знания. И то, и другое - как мысли,  так  и чувства  - прекрасные вещи, за которыми одинаково скрывается истинный смысл всего. И к тем, и к другим надо прислушиваться,  играть  ими,  ничего  в  них  не  следует ни презирать,  ни переоценивать, а во всем подслушивать звучащие в глубине тайные голоса.

***** 

Вот еще одно, что я узнал от реки: все возвращаются.

*****

"Писать - хорошо, мыслить - лучше.  ум  хорош, терпение лучше".

*****

Я - как ты. И ты ведь не любишь - иначе, как могла  бы ты предаваться  любви как искусству?  Люди, подобные нам, вероятно, и не  способны любить. А люди-дети способны: это  их тайна.

***** 

Из тайн же самой реки он в этот день узнал лишь одну, и та поразила его душу.  Он видел:  эта вода текла и  текла; она текла безостановочно и все же всегда была тут,  всегда  во всякое время была такою же, хотя каждую  минуту была новой.

*****

Ты также, - спросил он его однажды, -  узнал от реки  ту тайну, что время не существует? Лицо Васудевы просияло улыбкой.
- Да,  Сиддхартха,--  сказал  он. -  Ты  хочешь  сказать,  что   река одновременно находится в разных  местах -- у  своего источника, и в устье, у водопада, у перевоза,  у порогов, в  море, в горах  - везде в одно  и то же время, и что  для  нее существует лишь настоящее - ни  тени прошедшего, ни тени будущего?

*****

Ничего не было, ничего не будет: все есть, все имеет реальность  и настоящее.

*****

- Ты  называешь  себя  ищущим,  о  почтеннейший,  но  ведь  ты  уже  в преклонном возрасте и носишь одеяние монахов Гаутамы.
- Стар  я, - ответил Говинда, - а искать никогда  не  переставал. И не перестану - так уж, видно, мне  суждено.  И ты, сдается мне, искал: не скажешь ли ты мне чего-нибудь, почтеннейший?
- Что же я могу сказать тебе, достопочтенный? Разве то, что ты слишком много ищешь; из-за чрезмерного искания ты не успеваешь находить. Искать  -  значит  иметь  цель.  Находить  же  - значит  быть  свободным, оставаться   открытым   для  всяких   восприятий,   не   иметь   цели.

*****

у меня бывали свои мысли, от времени до времени даже являлись откровения. Иногда -- в течение часа или целого дня - я чувствовал в  себе  знание,  точь-в-точь как ты чувствуешь  жизнь  в своем сердце. Разные это были мысли, но  мне трудно было бы передать их тебе. Вот, к примеру, одна из мыслей, принадлежащих мне лично:  мудрость непередаваема.
Мудрость,  которую  мудрец пытается передать другому,  всегда  смахивает  на глупость.

*****
по поводу каждой  истины  можно сказать нечто совершенно противоположное ей, и оно будет одинаково верно.

*****
Стоит только высказать  какую-нибудь мысль  вслух,  как  она уже получает несколько иной характер, звучит немного фальшиво, немного глупо.
 
*****
А  вот наконец и мое  учение, над  которым  ты, наверное, будешь смеяться:  Любовь, о  Говинда, по-моему важнее  всего на свете. Познать мир, объяснить его, презирать его - все  это я  предоставляю великим мыслителям. Для меня же важно только одно  - научиться любить мир, не презирать его, не ненавидеть его  и себя, а  смотреть на него,  на себя  и на  все  существа с любовью, с восторгом и уважением.

вівторок, 5 листопада 2013 р.

маленьке місце з великою душею

я люблю щоразу пити там Ефіопію і зрідка - Гватемалу.
люблю щоразу бачити привітного і усміхненого власника.
люблю ірландський морквяний кекс 
з кремом маскарпоне,
босанову,
жовтуваті стіни
і дубовий прилавок.
люблю, що там на поличці лежать
"Смаки раю" Шивельбуша і що хтось колись вкрав всі мої закладки з цієї книжки.
люблю кандизований імбир і марокканську м'яту.
люблю людей, які люблять там бувати.
люблю, що в цій колоніальній атмосфері поруч з книгами про вишукані чаї, каву, вина... й інші "буржуазні принади", на столику є місце для "Критики політичної".
люблю знати те, чого я там не люблю - наприклад чай з лакрицею.
люблю говорити "мені як завжди" і що там розуміють про що я.
люблю відчувати різницю між цим місцем і двома сусідніми.
люблю, що іноді там можна декілька годин сидіти сам на сам з офіціанткою.
місце де можна побути самому.
місце де можна побути з кимось.
маленьке місце з великою душею.

пʼятниця, 18 жовтня 2013 р.

Що почитати, де посидіти-походити, що послухати? Цукати моїх буднів

От не знаю як вас, а мене надихають книги, музика і місця. Звісно люди, образи, процеси, явища, емоції...- це все також, без бе!
Але книги, музика і місця - в особливий спосіб, принаймні цієї осені. 
А тому просто хочу поділитися з вами тим, що останні два місяці можна назвати "цукатами" моїх буднів.

КНИГИ:

Поетична збірка Пауля Целана, двомовна (німецькою і українською) - його поезія дуже метафорична, в ній цілий океан символів і підтекстів, читаєш і в голові метелики літають, образи якісь хаотичні і гармонійні водночас. Це таке читання для душі, над тими віршами задумуватись - марна справа, їх просто потрібно відчувати.

Наша маленька ПНР - новинка польської репортажистики, перекладена на рідну солов'їну. Про те як одна польська сім'я вирішила провести 6-місячний експеримент і "переїхала" з 2011 року у 1981. Багато смішного, цікавого і суперечливого. Читала по декілька сторінок перед сном. Не так мене захопило як "Убивця з міста абрикосів" чи книжки Щигела, але тим не менше почитати варто.

 Полковнику ніхто не пише - роман Ґабріеля Ґарсія Маркеса, про самотність, бідність і чекання, про півнів, сезон дощів, і про сім'ю. Про те, про що не хочеться говорити, але про що хочеться плакати. І я плакала. 

МУЗИКА:

Cloud Cult - інді-рок група з Мінеаполіса. Еклектична в них така музичка, мені подобається. Улюблені треки - You're the Only Thing in Your Way і Complicated Creation

Of monsters and man - ісландська інді-фольк група, я тащусь, особливо від little talks, sloom, your bones i six weeks 

The Lumineers - фольк-рок група з Денвера. Обожнюю як соліст співає так, ніби щойно прокинувся і йому все впадляк, і він би краще під ковдрою з дівчиною ще полежав і взагалі дайте йому спокій. slow it down i flapper girl тепер ще довго будуть для мене дуже особливими піснями, що пов'язані з дуже особливим часом. 

Ingrid Michaelson - прекрасна кобіта з прекрасними піснями і голосом. you and i і the way i am не те щоби найгарніші її пісні, просто мені вони були дуже доречні і близькі, бо про лябов, але не сопливо, а з долею простого жіночого гумору)





МІСЦЯ:

Вулиця Котляревського - оскільки дороги у Львові перекопані, мій коханий трамвай № 2 їздить нетиповим маршрутом - через Котляревського, і я дуже за це йому дякую, бо ця вуличка восени - варта того щоби колії ремонтували ще рік, вона прекрасна! Просто раджу поки ще є жовте листя на деревах, вибрати собі один сонячний ранок і пройтися нею - поволі, роздивитися будинки, сади, неймовірний дерев'яний ганок біля трамвайної зупинки... Словом, Кастелівка як вона є!

Мануфактура кави - я її обходила десятою дорогою дуууууже довго, чомусь не хотілось туди заходити, ну зовсім. І от сьогодні вранці несподівано таки зайшла, випила кави о 9 ранку з хорошою людиною, з'їла на сніданок сирника, і зрозуміла що це місце - варте кави і сирника і хороших людей, варте бути місцем моєї осені. Тут світло, високо, без пафосу, хламу і постійно мелють каву і звуки ці прокидають краще за саму каву)!





А ВАС ЩО НАДИХАЄ ЦІЄЇ ОСЕНІ?



 

неділя, 18 грудня 2011 р.

Виписки зі статті Ергарда Бусека

Мені імпонує як цей чоловік думає і пише тут про Європу. Ви не знайдете нових геніальних теорій, сенсаційних заяв чи чогось подібного. Просто цитати, які мені доклали кілька пазлів до загальної картини світу, яка ще далека до завершення, та все ж...


Часопис «Ї» 1997, №9, ст. 4, Ергард Бусек. Європа ідей – утопія чи реальність.
Європа ідей останні 400-500 років є сильною, глобально діючою машиною модернізації, інновацій, та суспільної динаміки, тобто – «гарячим суспільством» у розумінні французького етнолога Клода Леві-Стросса.

Заснований на межі Середземного моря трикутник духу, культури та торгівлі сьогодні значно розширився, він перетворився в багатокутник науки та техніки, кодифікованого права і капіталістичної економіки, мистецтва, літератури, абстракції та логіки, просвітництва, демократії та універсалізму, гегемонії колоніалізму, націоналізму і еворцентризму.

(про Європу) Майже безмежна свобода індивідуума і групи поряд з екстремальним опануванням зовнішньої та внутрішньої природи, релігійний фанатизм поряд із радикальним секуляризмом, позмінне посилення капіталу, честолюбства і влади, але водночас толерантність, респект, авторономія і, врешті, добродушність.

Європа Західна у дзеркалі Північної Америки, так би мовити, персоніфікує історію її успіху, а у дзеркалі Росії, яка символізує поразку її власних бажань і власних уявлень про світ, але водночас є таємничим, і разом з тим чарівним, душевним «незнайомцем».

середа, 30 листопада 2011 р.

Читання разом


У моїй улюбленій кав’ярні крім того щоби пити каву, чай, і смакувати кандизованим імбиром, можна читати. На поличці є чимало книг про ті ж таки чаї та кави, різноманітні рецепти коктейлів та випічки, історія напоїв, тощо. Одного разу я натрапила на книгу під назвою «Смаки раю. Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» Вольфгана Шивельбуша. Натрапила і зачиталась. Така фантастична книга!

Це було може тижні 3 тому. Кожного разу коли приходжу до тієї кав’ярні сідаю за свій улюблений столик біля книжкової полиці і читаю цю книгу, по 10-20 сторінок. Маю свою хендмейд закладку на якій намальований такий дитячий ангел з чайничком в руках. Дуже мені хороше читати саме там і саме це.

Але ще краще те, що я не самотня в цьому читанні. Несподівано для себе я відкрила, що ймовірно, цю саму книгу, в цьому самому місці читає ще як мінімум дві особи крім мене. Поміж сторінок я знайшла одну закладку у вигляді календарика, та іншу – у вигляді шматка паперової серветки. 

Хто б не читав разом зі мною, я вам дякую)!

пʼятниця, 16 вересня 2011 р.

Форумівські придбання

Тут скромний список моїх цьогорічних форумівських придбань. Якщо хто хоче щось почитати - кажіть. А ще пишіть ваші придбання... Весь форум самому не скупити, але спільно - це реальніше ;)


1. Олдос Гакслі "Жовтий кром"



2. Валерій Шевчук "Дім на горі"



3. Університетські діалоги № 9 і 12




4. Ніна Бічуя "Великі королівські лови"



5. Едит Штайн "Лекція з філософської антропології"



6. С'юзен Мендус "Політика і мораль"



7. Тамара Гундорова "ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму"




8. Олександр Мотиль "Підсумки імперій"



9. Мартін Бубер "Гог і Магог"

10. Ну і ще Абабагаламагівське Кресало і "Амброзій, мурчик і янгол" від "Прудкого равлика"=)