маленьке місце з великою душею

я люблю щоразу пити там Ефіопію і зрідка - Гватемалу.

люблю щоразу бачити привітного і усміхненого власника.

люблю ірландський морквяний кекс 

з кремом маскарпоне,

босанову,

жовтуваті стіни

і дубовий прилавок.

люблю, що там на поличці лежать

"Смаки раю" Шивельбуша і що хтось колись вкрав всі мої закладки з цієї книжки.

люблю кандизований імбир і марокканську м'яту.

люблю людей, які люблять там бувати.

люблю, що в цій колоніальній атмосфері поруч з книгами про вишукані чаї, каву, вина... й інші "буржуазні принади", на столику є місце для "Критики політичної".
люблю знати те, чого я там не люблю - наприклад чай з лакрицею.
люблю говорити "мені як завжди" і що там розуміють про що я.

люблю відчувати різницю між цим місцем і двома сусідніми.

люблю, що іноді там можна декілька годин сидіти сам на сам з офіціанткою.

місце де можна побути самому.

місце де можна побути з кимось.

маленьке місце з великою душею.

Все в нас добре...

Поки чекаєш, життя іде...

Ковток улюбленого коконат-лате, декілька повільних кроків, глибокий вдих, хочеться усміхнутися, хочеться зупинитися, хочеться дивитися...

Я сьогодні бачила як жменя ясенових літачків срібною зграєю вертілась на сонці.

Бачила як старий дідусь вів за руку свою стару і дуже немічну дружину і по дорозі підбирав для неї найгарніші кленові листки, хоч згинатись йому було дуже непросто.

Бачила як юна пара палко цілувалась на площі біля Домініканського собору і це виглядало як найбільше благословення і одкровення.

Я бачила двох французів, які зачудовано розглядали старенький жигуль.

І діти поміж опалого листя шукали горіхи в міському сквері.

І хлопець читав Чехова, спершись спиною на стіну будинку на Вірменській.

Вітер розвіває маленькій дівчинці довге волосся і мама їй говорить, що тепер ввечері доведеться його довго розчісувати.

Я не знаю що буде зі світом завтра, чи через місяць, чи за рік

Але сьогодні з ним було все гаразд.

З моїм світом.