середу, 4 січня 2012 р.

Чиста побутова обсервація ІІ. Або давайте вип'ємо за "последний новый год!"

За сусіднім столиком сидить собі компанія туристів. На скільки мені вдалось ідентифікувати - з Санкт-Петербурга. Такі веселі і цікаві молоді люди. Говорять, що "Львов - прекраснейшый город" і що "Кофе закупили на 400 гривен". Де ж вони цю каву купляли, що така ціна, або ж скільки вони її купили? Не важливо, зрештою, головне що радості з цього приводу, як каже моя бабця - повні штани!

Замовили всі четверо каву, окрім тої що накупили. Мій улюблений сорт - Ефіопія Харар. До кави всі наявні десерти (сирник, штрудель, морозиво, шарлотку, італійські сухарики). На один стіл все не поміщалося, тримали на колінах. І якісь вони всі такі безпосередні і потішні були! Свято життя!

Кажуть, що хоч у Львові тепліше ніж вдома, все одно змерзли. Замовили глійнтвейн. Його вже зовсім нікуди ставити. Постарались і швиденько покінчили з половиною десертів. От і місце на столі з'явилось.

Почали пити.
Тост перший: За последний новый год!
Тост другий: За последний новый год!
Тост третій: За последний новый год!
Тост четвертий: За то, чтобы этот последний новый год каким то образом стал не последним!

До цього останнього подумки доєдналась і я, допиваючи до дна свій апельсиновий сік.