Коли ми з сестрою і братом у дитинстві починали дуріти, то мама казала "бо із грачки вийдуть плачки!" І дуже часто так і було, що в кінці хтось із нас трьох (переважно не я, бо я була найстарша, що мало свої фізичні в першу чергу переваги) обов'язково ревів.
А ще коли я з татом палко дискутувала (в нас дещо різі погляди на багато речей у світі), мама в певний момент казала "Ора небозка, они ся поб'ют неска"! Я собі це інтрепретувала як "Свята Марія, вони сьогодні поб'ються!" Ця фраза перекочувала до наших сімейних буднів з лемківської гілки родини, мама каже, що так говорила моя прабабця, яка мала 5 дітей, серед яких найстаршим був мій дідусь, і приводів для такої фрази, вочевидь, виникало чимало.
У селі Різдвяне на Прикарпатті люди говорять пречудовим діалектом. Коли я дитиною проводила там всі канікули, то без проблем могла розмовляти так само як вони. На жаль зараз я багато забула, тобто забула як говорити, але не розуміти. Одна з фраз "Я сі бою", тобто "я боюся". Чоловік моєї тітки походить із Києва і для нього Прикарпатський діалект звучав дивно і часом незрозуміло, хоч він дуже його любив і любить, і старається на свій манер говорити цією говіркою. Ну і фразу "я сі бою" він вживає так - "я бою!" Скільки ми не намагались пояснити, що без частки "сі" фраза втрачає сенс, він вперто роками продовжує говорити саме так. І нас всіх це безмежно веселить.
А ще бабця готує "зупу з кістом". Якби ви побачили, то можливо подумали б, що це "суп з макаронами". Але макарони - то макарони, а кісто - це кісто. Бо кісто - це домашні макарони, незрівнянні за смаковими якостями із купованими. Бабця замішувала жовтюще тісто, розтачувала тоненьку паляницю і нарізала вузькими смужками. А ще готувалась "зупа з литим кістом" - це коли у гарячу воду заливалось рідке тісто і воно тоді бралось такими невеликими кусками. Смакує, між іншим, зовсім по-іншому ніж те довге. Зупа з кістом вариться зав
жди коли я приїжджаю в гості в село, бо це моя улюблена перша страва. А на десерт готується "Паляниця з маком" - добре випечене дріжджове тісто, яке рветься на маленькі шматочки і перемішується із тертим і дуже солодким маком. Ну а на сніданок - палянички з масло. Це ще інший тип тіста, пухкого і не такого жовтого, яке випікається не у духовці, а на пательні. І поки палянички ще теплі на них намащується масло, яке тут же ж тане, тому їсти треба швидко, бажано запиваючи кавою з цикорію і з молоком.
Коли я думаю про свою сім'ю, родину і моє дитинство, то розумію як це я так виросла такою класною, в цьому моя заслуга дуже мала насправді ;)
