Розпад кіл

Я, звісно, не експерт із медіа та комунікації, навіть не претендую. Маю тільки інтуїтивне відчуття, що "золоті часи" українського фейсбуку закінчились. Пік припав на період Майдану, де за наявності очевидного спільного ворога (Янукович і Ко) соцмережі доволі ефективно солідаризували і мобілізовували користувачів, і навіть моментами продукували більш-менш конструктивні ідеї та дискусії. Звісно тролі і боти були вже тоді, однак їхнє обличчя було настільки впізнаваним, що мало хто переймався їхньою роллю.

А от зараз якось дивно. В мене не так багато друзів у ФБ, трохи більше тисячі, я досить перебірлива і вважаю, що моя стрічка довший час була цікавою і конструктивною, мені подобалось, що пишуть люди, подобалось писати самій. Але так більше не є.

Мені здається, відколи зник очевидний спільний ворог, всі кинулись на пошуки нового, - звідси остогидлі хештеги з перемогою і зрадою, чесно кажучи терпіти їх не можу і вважаю дуже симптоматичними, якимись такими провісниками соцмедійного декадансу. Я спостерігаю дивовижний процес "розпаду" моїх кіл, тобто моїх середовищ. Розпадаються вони за найменшої нагоди, за найменшого поштовху тільки тому, що мода на "чітку позицію", якої від кожного вимагає сучасне суспільство (принаймні українське) змушує приймати рішення дуже швидко, без жодного заглиблення у тему, без жодного аналізу, часто тільки на основі декількох статей, якщо не їхніх заголовків, на основі декількох слів, без контексту і рефлексії - є новина - одразу має бути твоя реакція на неї з декларуванням зайнятої сторони, з виділенням винних і жертв, і бажано ще зі звинуваченням когось у чомусь, це останнє завжди збирає лайки. "Критичне мислення" підміняється критиканством і гордо називається "дискусією". А ще в цьому всьому почало губитись головне, як сказав би мій шеф - істотне. І я просто прозріваю, коли бачу що ця трясовина затягує дуже мудрих і цікавих людей, які могли б стільки всього чудового/потрібного/глибокого написати, про стільки важливих тем один з одним по справжньому побалакати, стільки позитивної і конструктивної енергії зпродукувати! Натомість дуже охоче грають у гру за чужими правилами і як модно зараз говорити - гру з від'ємними значеннями.

Я би дуже хотіла, щоби мої середовища не розвалились і витримали "випробовування фейсбуком", щоби повернули собі право на обсервації, думання і на аналіз, а ще право не бути експертом у всьому на світі.