випадково знайшла сьогодні те, що написала як була зовсім малою...

коли ітимеш по дорозі

і випадково знайдеш сонце

візьми його і заховай в кишеню

а коли стане зовсім темно

так темно що не бачитимеш навіть вікон

ти витягни його

нехай всміхнеться

оце й буде життя.

Чиста побутова обсервація ІІІ. Або "Трамвай поділився на 3"

Їду в трамваї, стою в другому вагоні, якраз посередині. З кінця вагону хтось передав гроші на квитки - 2 грн. на три студентські (майже без здачі, так що все нормально). Трамвай переповнений, тому підійти до водія самостійно людям з кінця трамваю неможливо. Ну і передають ті 2 грн., через мої руки теж пройшли, якось всі чемно уточнюють що саме 3 студентських... Пройшло декілька хвилин і квиток повернувся. Квиток, а не квитки - 1 повний і здача. Коли дійшло до мене я попросила передати назад до водія і пояснити ще раз, що має бути 3 квитки, може там три особи їде, один квиток їх не врятує. Люди передають назад. І тут я чую, як десь посередині трамваю починає обурюватись якась старша жінка, мол чого це я маю передавати вдруге, йдіть ви в баню, обійдуться одним, передайте назад. І люди чемно передають в другий бік. За цим разом передача оминула мої руки і хтось отримав свій непотрібний 1 повний квиток.

А тепер давайте подумаємо, що в нас виходить:

1.Є собі людина, студент (або 3 студенти), які зайшли в трамвай на зупинці, де нема кіоску щоби купити квиток. Вони мають право купити його в трамваї. За згаданих вище обставин змушені передавати гроші десятками рук до водія. Люди  хочуть щоби все було чесно і не планують їхати зайцями.

2. Є ті, ким передають гроші. Переважно це сидячі пасажири, бо їм легше, руки вільні. От ці пасажири й поділилися на 3 типи:

І - жінка, налаштована агресивно-негативно по відношенню до студентів, які передали гроші (хоч вона тих студентів навіть не бачила) і по відношенню до людей взагалі, бо те як вона говорила можна окреслити трьома словами: голосно, злісно, по-хамськи.

ІІ - основна маса людей, яким абсолютно все одно в який бік, скільки разів і для чого передавати квитки чи гроші і також їм абсолютно все одно чи дійшли ті квитки до адресата, чи бува не помилився хтось з тих що передавали з інформацією (бо хтось таки та й помилився, або тупо проігнорив інформацію про 3 студентських)

ІІІ - пасажир Х (це типу я, фу, це дуже нескромно, але пишу як було) який налаштований активно-позитивно по відношенню до тих студентів, який здійснив спробу все виправити АЛЕ...

Чия позиція в результаті продиктувала кінець? Відповідь зрозуміла. Якщо говорити з деяким перебільшенням, то виходить, що люди, які хотіли зробити все чесно і правильно, - порушили закон (якби був контроль, що зараз в трамваях не рідкість, то двох з трьох студентів оштрафували б на 20 грн. кожного), лише тому, що комусь іншому було ліньки зробити 2 простих рухи і сказати три прості слова, а більшості було просто все одно.

Іноді дивуюсь, на скільки звичайна житейська ситуація з абсолютно хаотичним і випадковим підбором учасників, точно відтворює ментальність, стан всього суспільства.

п.с. будьте ввічливі в громадському транспорті, ОСОБЛИВО коли він переповнений і незручний, це створить приємнішу і зручнішу атмосферу! Погодьтеся, краще їхати коли люди, які затиснули вас зі всіх боків усміхаються вам і кажуть "перепрошую, я не навмисне", аніж плюються на вас слиною "чого штовхаєшся, відійди, я шо винен шо тобі тісно"!!! Просто потрібно пам'ятати, що в ситуації коли влада не завжди дбає про наш комфорт і побут, ми насправді можемо полегшити собі життя, але часом в українців проявляється яскравий мазохістичний елемент і ми навіть простими посильними речима не хочемо собі допомогти.