кожен по своєму... дехто в снах, дехто просто в спогадах. дехто повертається запахами і смаками, дехто окремими словами, вихопленими з випадкової розмови випадкових перехожих. давно зробленими, загубленими і знайденими фотографіями, заархівованими смс, непрочитаними листами на старій пошті, що потрапили випадково у спам.
один повертається музикою, інший - книгами, третій - віршами і газетними вирізками, що разом вибирали і берегли, а потім разом загубили, забули. ми самі тоді загубились, забулись, а вирізки так і залишились у своєму схроні - пожовклі, та все ще живі, принаймні живіші за нас.
один повертається чорною футболкою, знайденою серед старих речей, що давно вже мали бути віддані Оселі, другий - пиріжком з капустою з відомої Пиріжкової навпроти Пошти, третій повертається, коли відкриваю пляшку вина без штопора, а тільки пальцем, він так навчив і це завжди працює...
найсмішніше те, що вони всі хоч і повертаються, але не повернуться ніколи, й скоріш за все жодного з них я більше ніколи й не побачу.
мені цікаво тільки чи повертаюсь я, і якщо так - то чим, як, в чому...
