Я вже писала, що на вихідних була на співбесіді у Берліні, і одним із етапів була дискусія з
Говорячи про різні проблеми світу цього, логічно виникає ідея користати з інформаційного поля як одного з інструментів вирішення цих же ж проблем. І коли доводиться це якось назвати, виринає на десь 3 слова - пропаганда, просвітництво, освіта.
Я для себе вирішила, що буду використовувати слово "освіта", оскільки "пропаганда" має досить негативну конотацію, особливо виходячи з колективного пострадянського досвіду.
іншими претендентами на стипендію. Абстрагуючись від самої теми дискусії, в мене виникла одна думка, на яку комісія також звернула увагу під час вже одиночної розмови.Говорячи про різні проблеми світу цього, логічно виникає ідея користати з інформаційного поля як одного з інструментів вирішення цих же ж проблем. І коли доводиться це якось назвати, виринає на десь 3 слова - пропаганда, просвітництво, освіта.
Я для себе вирішила, що буду використовувати слово "освіта", оскільки "пропаганда" має досить негативну конотацію, особливо виходячи з колективного пострадянського досвіду.
Слово ж "просвітництво", якщо вживати його не для означення конкретної епохи, як виявилось, для мене також неприємне. Я про це сказала на дискусії і пізніше комісія мене про це ж і перепитала. Довелось по ходу розбиратися самій, чому так.
Так от, я зрозуміла, що для мене "просвітництво" рівно ж як і пропаганда, містить певну долю
тоталітарного (в широкому розумінні) підходу, і дещо месіанське ставлення одних до других. Тобто воно передбачає, що є якісь "просвітлені", що володіють певним знанням, і є інші, непросвітлені, темні, які цим знанням не володіють, а тому перші вважають за своє право та обов'язок їх просвітити. Останні ж повинні приймати нову інформацію як даність, оскільки їхнього життєвого досвіду недостатньо для переосмислення та критичного сприйняття даних. Фактично інформація йде в одному напрямку - згори вниз, формуючи таким чином вертикалі та потенційну "кастовість".
Проблема, яка виникає із такого підходу до використання та помноження інформації, має ще одну негативну рису. Як пропаганда (яка є радше маніпуляцією інформацією) так і просвітництво, великою мірою виключають "різноманітність". Ту різноманітність, цінність якої зараз щораз більше виходить на перший план з огляду на глобалізаційні тенденції.
Що передбачає різноманітність та чому вона "кусається" із "просвітництвом" як методом? Різноманітність передбачає, що Кожен та Кожна володіє певним знанням, своїм індивідуальним досвідом (традиції, думки, цінності) та може на рівні з іншими ділитися ним, збагачуючи таким чином досвід інших та свій особистий.
І саме цей процес для мене найбільше подібний на освіту - взаємодоповнюючу і взаємозбагачуючу. Це десь те, що я винесла для себе з трирічного досвіду роботи над партисипативним проектом і з досвіду модерування.
Не знаю, чи вдалось мені переконати комісію Бьолля в логіці моїх думок, але себе я точно переконала ;)
А що ви думаєте з цього приводу?
Немає коментарів:
Дописати коментар