Що і чому ми п'ємо?..

Декілька цікавих фактів про каву.

Під час смаження кавових зерен відбуваються складні хімічні перетворення. Спочатку випаровується вода і частково розкладаються органічні сполуки. Цукри перетворюються в крохмаль, і насінини стають коричневого кольору, нерозчинні полісахариди розкладаються на більш прості розчинні вуглеводи. Руйнується тригонедін, утворюється нікотинова кислота. Продукти розпаду хлорогенової кислоти, а також понад сімдесят ароматичних речовин надають каві характерного смаку і неповторного букету ароматів. У процесі обжарювання кавові зерна набрякають, оскільки в них утворюється вуглекислий газ, який виконує функцію консерванту аромату.

З усіх зазначених речовин найкраще вивчений кофеїн. А почалося все з того, що 1821 р. німецький хімік Ф.Рунге виділив з кавового екстракту прозорі кристали речовини гіркуватого смаку. Водний розчин цієї речовини за своєю збуджуючою дією в багато разів перевищує кавовий відвар.

Розшифрував склад і структуру кофеїну  1897 р. німецький хімік Фішер. Він отримав кофеїн синтетичним шляхом. Кофеїн — 1,3,7-триметилксантин — алкалоїд, який міститься в насінинах кавового дерева, листях кави, горіхах кола. Це похідне пурину. Кава містить понад 30 різних органічних кислот — яблучну, лимонну, оцтову, але найбільше хлорогенової кислоти (від 4 до 5 %).

При обжарюванні ця кислота розкладається, утворюючи речовини, що надають каві своєрідного в'яжучого смаку. У кавових зернах міститься і складна органічна речовина танін, яка надає їй гіркого смаку. Але хімія кави вивчена не до кінця, дослідження продовжуються й нині.

Інформація з http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-292f0a93938b8/list-aab774eb26