зимою...

слова спинились спішно серед степу

думки надуті подихом димленим

зимові зорі як пшеничні зерна

у сивих сойок в лапках сірі стерна

пливуть птахи паленою рікою

шумить шалено течія широка

зловити б зараз сойок тих рукою

спинити б зараз ту ріку собою...

минає марево мізерне миттю

ріка чорніє чорною блакиттю
лопоче легко слово з того літа

замерзла пташка груднем не зігріта