друже мій, мені несила нести
тонкі мережива примарного слона
з індійських ниток гірку смуту плести.
друже мій, куди ж мені втекти
з екватора думок що палить вії
і як ту тишу між пісків знайти
коли навколо лилики і змії..
коли навколо жодного крила
коли навколо жодного плеча
коли нема тебе, мене нема
о друже мій, я спатиму, хоча
несила все ж зімкнути сірі очі
немає вітру просушити сліз сліди
тебе, мій друже, знати більш не хочу,
без тебе гірше аніж без води
тому куди ж мені, скажи, куди
подіти страх - сховати поміж пальців
щоб спопелів там згодом від нудьги
і як, за ким податися назирці...
скажи мені, мій друже, то куди?
Немає коментарів:
Дописати коментар