ніч сочиться крізь пальці,мені так хочеться
ловити піщинки,
що зорями дріботять
у годиннику.
та вона як пісок -
що більше стискаєш жменю -
то більше втрачаєш,
то швидше втрачаєш.
колами світять зелені ліхтарі,
кладуть мені на долоні
тьмяні промені
що ніколи не уподібняться сонячним.
зрештою,
не хочуть вони того.
їм подобається їхня нічна паркова тьмяність
так як нам наша винна п'яність,
як терновому вину його терпкість,
а незнайомцям їхня чужість.
Немає коментарів:
Дописати коментар