...

стоїть в кутку стара обдерта шафа
жан-клод вандам, лав із, єдиноріг
а на подвір'ї сніг
- цукрова вата
і з ніг
збива мене твій сміх
лицем в той сніг.

чи ти б не міг ще трохи посміятись?
ще трохи не іти
ми ж тут на ти
повитягаєм з шафи
лисячі хвости
і зайців будем полювати
а потім спалим всі старі листи

лисиця - я, лис в нас звичайно - ти
а далі ми вже риби
і пливти нам треба вздовж подвір'я
у снігах
замість чобіт хвости в нас на ногах
не сміх, проте також не страх
жене вперед...

подай із шафи той старий берет
тепер я мов моне
ти ж будеш джим корбетт
- піскова шапка, шкіряний жакет
з індійських квітів польових букет
мені лиши

а потім вже й спіши
шукати інших
тільки перед тим
ще поки від трави ядучий дим
ховає наші ігри,
напиши
мені присвяту в книзі
і лиши.