листи

якби мені зібрати всі листи до тебе
що недописаними губляться в архівах голови
заслати б можна було ними ціле небо -
та ми...
такі засловлені, забуквені, забуті,
ніким крім нас самих не бачені й не чуті,
немов би писані історії чорнилом що зникає
ще вчора все було - сьогодні вже немає.
якби не так далеко, не так довго,
не так "не так", затихо, задвомовно,
то може б і якось... проте не з нами,
не в ці часи, не цими голосами.