забрати тебе?

забрати тебе? може й справді тебе забрати?
цілу ніч і весь день - ні, не спати лише цілувати
цілувати, кохати
і знати
і знати
і знати
що край незабаром, обірвуться скоро канати.
та поки ще цілі, та поки ще пусто в кімнаті
заваленій книгами, деревом, стін білизною
й крилаті
з паперу кружляють в моїй голові журавлі
і крильми вирізають чиїсь імена на стіні...
...то поки ще можемо поруч отут полежати
а потім можливо тобі доведеться забрати
до себе мене -
до ліжка свогО, чи до кухні,
до стін, до балконів де іскри цигарок потухлі
до твОїх імен, журавлів, незнайомих кутів
до мелодій, платівок, гітар, тютюну, кораблів
де в будинку навпроти лунає чийсь радісний спів...

одне одного можем по черзі отак забирати
наплювати на час,
на обставини теж наплювати...