пʼятниця, 18 жовтня 2013 р.

Що почитати, де посидіти-походити, що послухати? Цукати моїх буднів

От не знаю як вас, а мене надихають книги, музика і місця. Звісно люди, образи, процеси, явища, емоції...- це все також, без бе!
Але книги, музика і місця - в особливий спосіб, принаймні цієї осені. 
А тому просто хочу поділитися з вами тим, що останні два місяці можна назвати "цукатами" моїх буднів.

КНИГИ:

Поетична збірка Пауля Целана, двомовна (німецькою і українською) - його поезія дуже метафорична, в ній цілий океан символів і підтекстів, читаєш і в голові метелики літають, образи якісь хаотичні і гармонійні водночас. Це таке читання для душі, над тими віршами задумуватись - марна справа, їх просто потрібно відчувати.

Наша маленька ПНР - новинка польської репортажистики, перекладена на рідну солов'їну. Про те як одна польська сім'я вирішила провести 6-місячний експеримент і "переїхала" з 2011 року у 1981. Багато смішного, цікавого і суперечливого. Читала по декілька сторінок перед сном. Не так мене захопило як "Убивця з міста абрикосів" чи книжки Щигела, але тим не менше почитати варто.

 Полковнику ніхто не пише - роман Ґабріеля Ґарсія Маркеса, про самотність, бідність і чекання, про півнів, сезон дощів, і про сім'ю. Про те, про що не хочеться говорити, але про що хочеться плакати. І я плакала. 

МУЗИКА:

Cloud Cult - інді-рок група з Мінеаполіса. Еклектична в них така музичка, мені подобається. Улюблені треки - You're the Only Thing in Your Way і Complicated Creation

Of monsters and man - ісландська інді-фольк група, я тащусь, особливо від little talks, sloom, your bones i six weeks 

The Lumineers - фольк-рок група з Денвера. Обожнюю як соліст співає так, ніби щойно прокинувся і йому все впадляк, і він би краще під ковдрою з дівчиною ще полежав і взагалі дайте йому спокій. slow it down i flapper girl тепер ще довго будуть для мене дуже особливими піснями, що пов'язані з дуже особливим часом. 

Ingrid Michaelson - прекрасна кобіта з прекрасними піснями і голосом. you and i і the way i am не те щоби найгарніші її пісні, просто мені вони були дуже доречні і близькі, бо про лябов, але не сопливо, а з долею простого жіночого гумору)





МІСЦЯ:

Вулиця Котляревського - оскільки дороги у Львові перекопані, мій коханий трамвай № 2 їздить нетиповим маршрутом - через Котляревського, і я дуже за це йому дякую, бо ця вуличка восени - варта того щоби колії ремонтували ще рік, вона прекрасна! Просто раджу поки ще є жовте листя на деревах, вибрати собі один сонячний ранок і пройтися нею - поволі, роздивитися будинки, сади, неймовірний дерев'яний ганок біля трамвайної зупинки... Словом, Кастелівка як вона є!

Мануфактура кави - я її обходила десятою дорогою дуууууже довго, чомусь не хотілось туди заходити, ну зовсім. І от сьогодні вранці несподівано таки зайшла, випила кави о 9 ранку з хорошою людиною, з'їла на сніданок сирника, і зрозуміла що це місце - варте кави і сирника і хороших людей, варте бути місцем моєї осені. Тут світло, високо, без пафосу, хламу і постійно мелють каву і звуки ці прокидають краще за саму каву)!





А ВАС ЩО НАДИХАЄ ЦІЄЇ ОСЕНІ?



 

3 коментарі:

  1. безперечно мене надихає Листя . кольорове, яскраве. і ще колонія зозульок в мене на шторах :) вони прилетіли на зиму зимувати . кожен вечір чи ранок тепер в мене крилаті комашки. і то якось так ніби в мене в квартирі сховалося шматочок літа :) ну і компанія як не як - живі істотки :))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ого, колонія зозульок - це оригінально)! Ви там тільки обережно, бо виявилось, що вони вміють кусатися, і ще й як!

      Видалити
  2. "цукати моїх буднів" - просто ідеальна назва)

    ВідповістиВидалити