Привілегія

Знову рАнок сіріє,

я твоЇми думками

загорнУсь ніби кОвдрою

тИшею мокрою 

спрагло нап'Юсь

і замОвкну я

щоб наслУхатись

шепоту стІн, що кохаються

з пЕршими тінями днЯ

забуваючи просто чиЯ

то насправді 

одвІчна привІлегіЯ

ранкОво кохАтись...