я прочитаю всі твої старі думки,
пропахлі порохом, вином і млою.
там бродять замасковані стрункі жінки,
і грають в хованки з слабким тобою.
там тихо любий твій поет журбу журбує
і шкельця окулярів димом парить
він далебі себе вже ледве чує,
а ще й тобі весь розум сумом хмарить.
А втім, слова старі та мало чутні
з очей твоїх все ж витекли сльозами.
ти краще думай про роки майбутні
які, дасть бог, залишаться за нами.
Немає коментарів:
Дописати коментар