майже спить

 

знаєш, вже й сонце, 

оце ж бо напевно бабине літо 

проглядає крізь літом забуте вікно

що в літніх травах тихо собі забулось

в осінні прозорі туманні штори

як в плед собі загорнулось

і майже спить

клубком так по лисячому скрутилось
і майже спить
включило з платівки медове реггі

і майже спить

двері ледь причинило,

тільки щілинку лишило

і майже спить

як та найдорожча що поруч з тобою щоночі лежить

так смачно посапує

і майже,
вже майже спить...