неділя, 1 вересня 2013 р.

...

повільно, повільно, повільно, довго і флегматично
витікають ранкові думки, наповнюють кімнату
разом із запахом кави і нічного дощу
і впевнені акорди на фортепіано
і сусіди згори прокидаються
мене неквапом розриває
невідь-звідки і невідь-ким явлене
бажання роздягнутися повністю, сісти на підвіконня
і слухати як по щоці стікають сльози,
не прив'язані до жодного почуття
вони просто користають з цього тіла і з цієї миті,
бо саме тут і тепер їм найлегше народитись
і прожити своє коротке мокре життя,
аж до повного висихання


Немає коментарів:

Дописати коментар