Останнім часом відчуваю, що упускаю щось важливе. Не сьогодні і не вчора, це не стосується конкретно тільки мене. Просто в світі стільки всього робиться. В нас в країні стільки всього стається. І всі смикають за якісь нитки і намагаються розв'язати найзаплутаніший клубок з людських життів, трагедій, грошей, свят... А він чомусь тільки ще більше заплутується. А часом, знаєте, здається що вже от-от вийде, а тоді виявляється, що забракло одної дії, або що ми помилились десь раніше і зараз вже нічого не вийде. І все починається спочатку.
Інтуїція то така штука, яка щось підказує, але робить це в дуже тихий і "нечитабельний" спосіб. Щоб її зрозуміти, треба посидіти і помедитувати, як над каменем зі стародавнім надписом, який майже втратився. От коли в вас в голові наче крутяться якісь думки, або десь в грудях є таке відчуття, що ви вже майже знаєте, що потрібно робити, але це "майже" може тривати і тривати, і тривати і тривати. Так от, це вона, інтуїція. В неї трохи проблеми з дикцією, зате вона знає більше ніж наше свідоме, більше.
Читати статті, дивитись фільми, чиїсь виступи, читати книги, писати щось самому, говорити з людьми, думати, думати, думати...
Інтуїтивно я відчуваю, що цей світ добрий, але йому погано
що можу щось зробити, але не знаю що саме.
що багато чого поганого могло б не трапитись якби люди більше ВІДЧУВАЛИ.
Інтуїція... Мені здається, вона багато що в цьому світі вирішує, незважаючи на те, що говорити про неї чи від її імені якось ніби непристойно. Скажіть політикові чи бізнесменові чи науковцю, що інтуїтивно ви відчуваєте, що зробити варто те і те. Думаю, 90 % з них вас засміє. Сьогодні всім потрібен "тверезий погляд", "переконливі аргументи", "цифри", "беззаперечні факти"... Однак, я переконана, що більшість з них в своїй кар'єрі, роботі, досягненнях, інтуїцією послуговуються навіть частіше ніж розумом, просто вони не зізнаються в цьому.
Немає коментарів:
Дописати коментар