ніколи не знаєш, що буде далі. не можеш бути певним чи твої цілі - справді цілі, а не спосіб довести тебе (себе) до того, до чого ще навіть не здогадуєшся. тому часом губишся, коли результат інший від того, який очікувався. спершу думаєш - гірший (результат), але потім усвідомлюєш, що ні, не гірший, просто інший. приймаєш його і ставиш нову ціль, і все починається знову. а власне, не починається, просто продовжує тривати.
іноді складно змиритися з цим процесом, він бо лякає і нерідко перекреслює усвідомлені плани, змінює середовище, хоч може того і не бажаєш (усвідомлено). іноді ранить, позбавляє тебе чогось або когось. але взамін завжди, завжди дарує щось нове, з чим на початку навіть не знаєш що робити, чи згодиться воно тобі, чи це не така заміна, знаєте, як мандаринки на шкірки, де ти отримуєш саме шкірки.
але час – ключовий гравець в житті. поза тим, що життя – це не що інше як час, оликотворений, наповнений запахами, смаками, відчуттями... Час, окреслений межами однієї людини. людина – спосіб тривання часу.
так от цей час, він бо і визначає, лікує, дає зрозуміти, заспокоює, втихомирює, спонукає, підганяє.
можна цього боятися, а можна це прийняти і навіть почати насолоджуватись.
а ще, мабуть, можна трохи боротись ("боротись"). процес – це не якась машина, не доля, не бог і не фатум, він не визначає наперед як все має бути і не робить тебе своїм заручником. цей час - процес – твоє власне творіння, але напівусвідомлене. боротися з ним означає усвідомлювати його глибше, іншими словами – бути усвідомленим співтворцем процесу.
свобода винахідливого та цілеспрямованого самостворення. процес винахідливого та цілеспрямованого (усвідомленого) самостворення-самонаписання-самовиліплення-самомалювання-самопроектування-самобуття.
"людина – спосіб тривання часу" - шедеврально!
ВідповістиВидалити)))
ВідповістиВидалити